Тюнiнг автомобілів

Останні роки серед великих автовиробників стало популярно таке явище як заводський тюнинг. Пояснення цьому можна знайти дуже простої - топ-менеджерам набридло дивитися, як після придбання нового авто деякі покупці викладають ще 30% від вартості різним тюнинг-ателье. Фінансисти зміркували, що ці гроші можна відразу накрутити до вартості автомобіля, доробивши його ще перед продажем в автосалоні. Коли заводський тюнинг ще тільки зароджувався, схема виглядала так: нова машина прямо з конвеєра перевозилася в тюнинг-центр компанії, з якої виробник попередньо містив договір. Там неї доводили за заздалегідь погодженою схемою й відправляли на головну стоянку заводу або відразу розвозили по дилерах марки. А там автомобіль продавався як «заряджена» версія й в одному шоу-руме разом з абсолютно серійними моделями. Пізніше, коли намітився стійкий попит на затюнингованные в такий спосіб машини, схема небагато змінилася. Вона дуже популярна й зараз. З конвеєра приходить не готовий автомобіль, а недозібраний або у вигляді машинокомплектов. Щоб скоротити витрати на перевезення, тюнери стали переїжджати на територію заводів або по сусідству з ними. Після доробки машину відправляють назад на завод, де її остаточно збирають. Або остаточне складання відбувається прямо в майстернях тюнинг-ателье. В остаточному підсумку автомобілі знову ж реалізуються через дилерську мережу марки, як більше спортивні моделі. За подібною схемою працюють такі гранди заводського тюнинга як AMG (тюнинг Mercedes), OPC (доведення Opel) і інші.

Щоб зрозуміти що й чому, давайте розберемося в суті заводського тюнинга.

Заводське доведення автомобілів дуже схожий з доробками незалежних тюнерів. У переважній більшості випадків підвищується потужність мотора шляхом марнування робочого обсягу, установки нагнітачів підвищеного тиску, збільшення ходу поршнів і т.д. Але віддача двигуна підвищується всього від 10 до 35%. При цьому підсилюють вузли, на які обрушується підвищене навантаження. Невеликий приріст потужності й старанність доробок обумовлені боротьбою за збереження надійності - адже автомобілі продаються під маркою виробника, а не тюнинг-ателье. Крім збільшення продуктивності мотора при заводському тюнинге посилюють підвіску, перенастроюють КПП і обов’язково встановлюють більше ефективні гальма. Зміни підбираються під більше активний стиль їзди, на шкоду якому можна принести небагато комфортабельності. У підсумку автомобіль виходить резвее й динамичнее, але настільки ж надійним і безпечним як стандартний.

Зовні теж коректуються деякі деталі. У збільшених воздухозаборниках з’являються мелкоячеистая ґрати, ставиться спортивний глушитель і пара спойлеров. У салоні з’являються різні шильдики, невеликі вставки з яскравого матеріалу й хрому, а на спідометрі збільшуються цифри. Але в іншому все на своїх місцях.

“У чому ж тоді принадність заводського тюнинга? - скажіть Ви - адже те ж саме, але за менші гроші можна одержати й у звичайні тюнинг-ателье. До того ж, автомобіль тоді можна буде затюнинговать по своєму смаку”. Головна відмінність заводської доробки полягає в обґрунтованості й вимогах, які виробник пред’являє до своїм придворним ательє. Це значить, що доведений автомобіль буде настільки ж безпечні, надійні і якісним, як і його звичайні побратими. На нього навіть поширюється гарантія виробника, і обслуговується автомобіль на сервісі дилера. У той час, як тюнингованные сторонніми фірмами машини автоматично знімаються з гарантії. А всі тому, що великі компанії можуть дозволити собі проведення повномасштабних випробувань, краш-тестів, продувку в аеродинамічній трубі й так далі. А найчастіше, вони розробляють нові моделі разом з фахівцями з тюнингу. Так що не зрячи на автомобілях заводського тюнинга зберігаються емблеми марки й додаються лише шильдики фірми, що доводила машину.

Тепер прикладів заводського тюнинга автомобілів. Першим у голову приходить, звичайно ж, мерседесовская AMG. Фірма настільки злилася з німецькими люкс-автомобілями, що самі гарячі й швидкі Мерседеси мають у назві літери AMG. Крім того, фірмова фішка «аэмжешников» це розточений до 5,5 літра мотор. Такі Мерседеси мають не тризначні цифри в назві, а тільки двухзначные, наприклад Mercedes S 55AMG. Де індекс 55, природно, позначає обсяг двигуна. Мерседеси заводського тюнинга здобули славу справжніх ракет. Наприклад, Mercedes E 55AMG по динаміці розгону суперничає із самим Porsche 911 - розгін від 0 до 100 км/год займає спорткаровские 4,7 мекунды! Порш може «уделать» такий Мерс тільки по максимальній швидкості. Провиною тому електронний «нашийник», що спрацьовує при 250 км/ч. Що ж поробиш, при заводському тюнинге безпека повинна бать такий же, як і на серійних автомобілях. Але на відміну від того ж Porsche, Мерседеси із шильдиком AMG у комфорті й розкоші залишаються справжніми представниками знаменитої марки. Не присвячена людина навіть не відрізнить «зраяженный» автомобіль від якого-небудь рядового «пятисотого».

Ательє OPC теж спеціалізується на одній з німецьких марок. У цьому випадку це Opel. На відміну від AMG зміні піддається набагато менше вузлів. Автомобіль просто стає ледве більше жвавим. Так, що чекати якихось видатних показників не коштує. У програму доробки потрапили 3 моделі Opel: Astra, Vectra і Zafira. Всі автомобілі офарблюються тільки в синій колір. Їх також можна довідатися по невеликому зовнішньому обваженню. До речі, зверніть увагу, що специ OPC доробили таку, здавалося б зовсім не призначену для активного «драйвинга» машину, як минивэн «Зафира»! Звичайно до керованості спорткупе ще далеко, але але многим він здасться ідеальним балансом сімейного й «драйверского» автомобіля.

Ще варто додати, що багато заводські тюнинг-ательє виступають у різних автогонках, користуючись підтримкою виробника.

На закінчення відзначу, що з кожним роком заводський тюнинг набирає все більшу популярність, а автозаводи роблять те, чого раніше й представити не могли - тісно співробітничають із тюнерами. Причини, я думаю, стали всім зрозумілі ще з початку нашої статті.