Самостійне виготовлення воздухозаборника - КЕПКА

Подивившись у мережі фото тюнинговых авто десятого сімейства, сподобалася одна деталь - воздухозаборник на дах або просто “кепка”. На одному із сайтів предлогалось купити даний елемент тюнинга, але я вирішив для початку спробувати виготовити його самостійно. Продумавши технологію й оцінивши свої сили приступився до виготовлення. Самостійне виготовлення воздухозаборника - Кепкавесь процес можна розділити напять етапів: 1-ый - створення основи, 2-ой - додання їй твердості, 3-ий - вирівнювання фоми шпаклівкою, 4-ый - фарбування, 5-ый - монтаж на дах. Етап 1. Це, подарую, самий ответсвенный етап, тому що має бути вибрати (придумати) не тільки дизайн самої кепки, але й правильно зробити “дно” місце приклейки до даху. На втілення задуму наштовхнув шматок дрібнозернистого пінопласту, застосовуваний у теплоізоляції дверей холодильників. При виготовленні з пінопласту заготівлі, у голові народився ще один план втілення даного задуму, а саме по средсвам монтажної піни, про це пізніше. Заготівлю доцільно починати робити з додання форми “дна”, тому що якщо що-небудь не вийде те можна почати спочатку, а якщо вже буде лицьова сторона готова й при псуванні “дна” усе прийде починати спочатку. Завдання додання форми “дна” вирішив у такий спосіб. На вулиці з картону вирізав два лекала за формою даху як по ходу, так і поперек руху автомобіля так, щоб край щільно прилягав до даху по всій крайці. Потім на іншому шматку більше щільного картону, обвівши контур, що вийшов, вирізав, одержав синию даху по центральній осі авто. Теж проробив і з перпиндикулярной віссю даху. Дані заготівлі потрібні для того щоб не бігати постійно й не прикладавать до реального даху заготівлю кепки. Озброївшись наждаковим папером став обточувати пінопласт по лекалах. Процес досить легкий, але в теж час треба бути уважним і не захоплюватися, а частіше прикладати лекало до поверхні. Остаточне припасування провів на реальному даху. Вийшла поверхня повторяющая дзеркально дах. У висновку додав вигин за формою гумки лобового стакла. Далі можна братися за додання зовнішньої (лицьовий) форми “кепки”. Тут усе у владі власної фантазії. Дизайн перероджувався три рази в процесі виготовлення. Тому що я задумав поставити декор сітку на отвори сопів, то встало питання як, для рішення цього завдання прорізало звичайним резачком для паперу з боку даху щілина товщиною 3-4мм і глибиною ледве меншої чим висота “кепки”. Далі з лицьової сторони прорізав сопла із глибиною у два рази більше чим від краю передньої сторони до прорізу для сітки. Більша глибина сопів необхідний для створення ілюзії реальних отворів. Надалі це буде пофарбовано в чорний колір. Спосіб виготовлення заготівлі за допомогою монтажної піни. На дах необхідно приклеїти за допомогою двостороннього скотча тонких і леготянущийся полиэтилен, приблизно метр на метр. Далі наплавити із запасом як по висоті так і по площі піну з балона. Далі грубо додати форму за допомогою гострого ножа, ну а далі шкуркою. Етап 2. Для додання твердості скористався эпоксидным клеєм і медичним бинтом. Наніс не скуплячись, шар клеячи наклав відрізки бинта поперек “кепки”, далі промастивши ще одним шаром смоли наклав бинти поперек. Ще раз рясно промастив клеєм і дав висохнути. Результат перевершив всі очікування, конструкція вийшла дуже міцної. Етап 3. В автомагазині купив два види шпаклівки, з добавкою волокон і доводочну. Також прикупив наждаковий папір двох видів (№300 і №800), гумку-власник для шкурки й два шпателі й ґрунт у балончику. Даний этам довгий і трудомісткий, тому що від його якості залежить зовнішній вигляд кінцевої деталі. Отже шар за шаром накладав шпаклівку й зашкуривал. Щораз перебували ділянки поверхні з вадами. Іноді виникало бажання все кинути, але стало жаль витрачений на виготовлення сил і засобів, так ще й не хотілося вдарити в бруд особою перед сином. Покриваючи шаром ґрунту виявляв нерівності на поверхні. У підсумку наклав чотири шари шпаклівки від чого конструкція стала просто як залізна. Отже поверхня стала готова до пораске. Етап 4. Лак і фарба ще залишалася з фарбування дзеркал і низу авто. Насамперед наніс кілька шарів чорної матової фарби усередину отворів сопів, для додання глибини. Їй же пофарбував сітку. Знежиривши поверхню розчинником наніс шар фарби, дав підсохнути й повторив операцію ще три рази. Результат сподобався шлюбу не було і я приступився до нанесення лаку. Лакових шарів наніс чотири, відразу ж деталі придбала блиск і привабливість. Етап 5. Монтувати вирішив за допомогою автомобільного дво
стороннього скотча й герметика. По периметрі “дна” наклеїв скотч по двох міркування, перше - удержить деталь на місці до повного висихання герметика, а так само для эстетического краю кріплення, друге - не дасть вилізти герметику який не зіпсує зовнішній вигляд. Намазавши досить товстим шаром герметик (тому що ймовірність зривання повітряним потоком - реальний) і найды центр скла приклав деталь, пригорнув і дав просохнути в теплому гаражі. Можливі недоліки: збільшиться CX у наслідку чого й витрата палива, але на мою думку незначно.